Економіка логістики (2004, 416с., VV0031-09)

Економіка логістики (підсумки)

1. Логістична концепція розширює межі конкурентоспроможності умовами поставок, умовами оплати, рівнем обслуговування щодо місця і часу. Власне цими логістичними параметрами окреслюється маршрут досягнення конкурентної досконалості.

2. Завдяки логістиці клієнт (споживач) отримує відповідні додаткові користі (місця, часу, володіння), що сприяє виникненню у нього переконання в отриманні додаткової вартості завдяки цим перевагам.

3. Отримання клієнтом додаткової користі супроводжується відповідним зростанням логістичних витрат і це змушує дати їм оцінку з точки зору надавача логістичних послуг: якою мірою додаткові витрати логістичного обслуговування визнані споживачем як корисні та існує акцепт щодо їх оплати.

4. Проблема економічної оцінки логістичних витрат вимагає їх ідентифікації та належної структуризації з тим, щоб оптимізувати структуру та рівень загальних витрат.

5. Логістичні витрати можуть класифікуватися за елементами витрат, за місцем виникнення, за логістичними функціями тощо, однак найефективнішою з точки зору придатності для оптимізації є класифікація за сферами переміщення матеріального потоку: фізичний рух, запас, інформація щодо переміщення.

6. Класифікація логістичних витрат за сферами переміщення матеріального потоку дозволяє ідентифікувати існуючі конфлікти витрат типу "trade off" та вирішити їх з допомогою критерію мінімуму сумарних витрат. Найбільш конфліктними складовими логістичних витрат необхідно вважати витрати замовлень, транспортні витрати, складські витрати, витрати утримання запасів, витрати вичерпання запасів, витрати виробництва, витрати закупівлі тощо.

7. У структурі логістичних витрат левову частку складають транспортні витрати та витрати запасів, причому у витрати запасів доцільно включати і розрахункові (ймовірні) витрати, такі як витрати капіталу, витрати вичерпання запасів. У структурі витрат запасів конфліктними є, з одного боку, витрати утримання запасів, а з іншого — витрати замовлень та витрати вичерпання запасів. Тому закономірно постає проблема оптимізації рівня запасів.

8. Беручи до уваги те, що додаткові запаси — це передусім додаткові витрати, мусимо також зважати на ряд економічних чинників, що перспективно мотивують нагромадження запасів, серед яких: економія при закупівлі та транспортуванні, страхування ризиків, спекулятивні, сезонні та підтримуючі причини.

9. Наявність в структурі витрат запасів конфліктуючих складових створює підстави для мінімізації загальних логістичних витрат шляхом ідентифікації чинників впливу на відносний рівень витрат замовлень, витрат утримання запасів на складі та в дорозі і витрат вичерпання запасів.

10. За невеликим винятком складові витрати утримання запасів на складі пропорційні рівню запасів на складі, тобто узалежнені величиною замовлення. Узагальнено їх можна розрахувати як відсоток утримання запасів на складі від вартості запасів.

11. Витрати вичерпання запасів виникають у разі запізнення реалізації замовлення, купівлі товарів конкурента чи товарів-субститутів та у випадку зупинки виробництва. Це обґрунтовує наявність залежності trade off між цими витратами та витратами утримання страхових запасів.

12. Середній рівень запасів має істотний вплив на рівень витрат запасів, а, значить, і на рівень загальних логістичних витрат. Водночас цей показник впливає і на оборотність запасів.

Джерело: Крикавський Є.В. Логістика. Основи теорії: Підручник — Львів: Національний університет "Львівська політехніка" (Інформаційно-видавничий центр "ІНТЕЛЕКТ+" Інституту післядипломної освіти), "Інтелект-Захід", 2004. — С. 347-348 (416 с.)