ТПЛМ 1101 Функції й завдання складів у логістичній системі. О.М.Горяїнов (2009)

10.1 Функції й завдання складів у логістичній системі

(основне призначення складу, унітізація, проблеми ефективного функціонування складу, системи складування та інше)

Переміщення матеріальних потоків у логістичному ланцюзі не можливе без концентрації в певних місцях необхідних запасів, для зберігання яких призначені відповідні склади.

Сучасний великий склад – це складна технічна споруда, що складається із численних взаємозалежних елементів, має певну структуру і виконує ряд функцій по перетворенню матеріальних потоків, а також накопиченню, переробці й розподілу вантажів між споживачами.

Склад повинен розглядатися не ізольовано, а як інтегрована складова частина логістичного ланцюга. Логістичний ланцюг формує основні й технічні вимоги до складської системи, установлює цілі й критерії її оптимального функціонування, диктує умови переробки вантажу.

При створенні складської системи потрібно керуватися наступним основним принципом: лише індивідуальне рішення з урахуванням усіх факторів, що впливають, може зробити її рентабельною.

Основне призначення складу – концентрація запасів, їхнє зберігання і забезпечення безперебійного й ритмічного виконання замовлень споживачів.

До основних функцій складу можна віднести наступні:

1. Перетворення виробничих асортиментів у споживчий у відповідності з попитом.

2. Складування й зберігання.

3. Унітізація і транспортування вантажів.

4. Надання послуг.

1. Перетворення виробничих асортиментів у споживчий у відповідності з попитом – створення необхідних асортиментів для виконання замовлень клієнтів. Створення потрібних асортиментів на складі сприяє ефективному виконанню замовлень споживачів і здійсненню частіших поставок у тому обсязі, який потрібний клієнтові (рис. 10.1).

Рис. 10.1 – Створення виробничого й торговельного асортиментів: а – створення виробничих асортиментів; б – створення торговельних асортиментів

2. Складування й зберігання дозволяє вирівнювати тимчасову різницю між випуском продукції і її споживанням і дає можливість здійснювати безперервне виробництво й постачання на базі створюваних товарних запасів. Зберігання товарів у розподільній системі необхідно також і у зв'язку із сезонним споживанням деяких товарів.

3. Унітізація і транспортування вантажів. Багато споживачів замовляє зі складів партії «менше ніж вагон» або «менше ніж трейлер», що значно збільшує витрати, пов'язані з доставкою таких вантажів.

Унітізація – об'єднання невеликих партій вантажів для декількох клієнтів до повного завантаження транспортного засобу (дозволяє скоротити транспортні витрати).

4. Послуги, що надаються складом:

- підготовка товарів для продажу (фасовка продукції, заповнення контейнерів, розпаковування і т.д.);

- перевірка функціонування приладів й устаткування, монтаж;

- надання продукції товарного вигляду, попередня обробка (наприклад, деревини);

- транспортно-експедиційні послуги і т.д.

Проблеми ефективного функціонування складу:

1. Власний склад фірми або склад загального користування.

2. Кількість складів і розміщення складської мережі.

3. Вибір місця розташування складу.

4. Розробка системи складування.

1. Перше питання, що повинно розглядатися фірмою при розв’язанні проблеми забезпечення складською площею, – це володіння складом. Існують дві основні альтернативи: придбання складів у власність або використання складів загального користування (СЗК).

Критичним фактором економічності складу фірми (власного складу) є стабільно високий оборот. На користь вибору власного складу можна віднести постійний попит з насиченою щільністю ринку збуту на території, що обслуговує фірма. На власних складах краще підтримуються умови зберігання й контролю продукції.

Складам загального користування варто віддавати перевагу при низькому обсязі обороту фірми або сезонності збереженого товару. До вибору СЗК прибігають у випадках, коли фірма виходить на новий ринок.

2. Кількість складів і розміщення складської мережі. Поширено два варіанти розміщення складської мережі – централізоване (наявність в основному одного великого складу) і децентралізоване – розосередження ряду складів у різних регіонах збуту. Питання збільшення кількості складів пов'язане зі зміною витрат.

Територіальне розміщення складів та їхня кількість визначаються:

1) потужністю матеріальних потоків та їхньою раціональною організацією,

2) попитом на ринку збуту,

3) розмірами регіону збуту і концентрацією в ньому споживачів,

4) відносним розташуванням постачальників і покупців,

5) особливостями комунікаційних зв'язків і т.д.

Завдання розміщення й формування складської мережі – оптимізаційна оскільки, з одного боку, будівництво нових і покупка діючих складів та їхня експлуатація пов'язані зі значними капіталовкладеннями, а з іншого боку – потрібно забезпечити (поряд з підвищенням рівня обслуговування споживачів) скорочення витрат обігу за рахунок максимального наближення складів до клієнтів.

Графік (рис. 10.2) показує залежність витрат від збільшення кількості складів у логістичній системі збуту.

Рис. 10.2 – Логістичні витрати і їхня залежність від кількості складів

3. Вибір місця розташування складу. При визначенні складських потужностей необхідно враховувати вимоги, запропоновані до умов і термінів зберігання конкретного виду сировини, матеріалів, готової продукції і т.д. Наприклад, для збереження комплектуючих, незакінченої й готової продукції, вартість яких висока, потрібні спеціальні складські будівлі й споруди, що забезпечують їхнє збереження і захист від зовнішніх атмосферних впливів, псування, крадіжки.

Точність у розрахунках складського простору багато в чому залежить від правильного прогнозу попиту на продукцію певного складу і визначення необхідних запасів (виражених у натуральних величинах).

При виборі місця розташування складу із числа можливих варіантів оптимальним вважається той, котрий забезпечує мінімум сумарних витрат на будівництво і подальшу експлуатацію складу й транспортних витрат з доставки та відправлення вантажів.

Витрати на транспорт включають первісні капіталовкладення на розвиток транспортної мережі і експлуатаційні витрати з доставки та відправлення вантажів.

Витрати на будівництво й експлуатацію складів включають у першу чергу витрати на спорудження будівлі (споруди) і придбання устаткування, а також витрати, пов'язані з їхньою подальшою експлуатацією (утримання і ремонт будинку й устаткування, витрати на заробітну плату, електроенергію і т.д.).

4. Розробка системи складування. Це завдання особливо актуальне в умовах експлуатації власного складу підприємства, оскільки правильний вибір системи складування дозволяє домогтися максимального використання складських потужностей, а це означає, зробити функціонування складу рентабельним.

Система складування припускає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління ним. При розробці системи складування необхідно враховувати всі взаємозв'язки й взаємозалежності між зовнішніми (вхідними на склад і вихідними з нього) і внутрішніми (складськими) потоками об'єкта і пов'язані з ними фактори (параметри складу, технічні засоби, особливості вантажу і т.д.).

Процес вибору й оптимізації системи складування припускає виявлення зв'язаних між собою факторів, систематизованих у кілька основних підсистем.

Кожна підсистема містить у собі цілу низку можливих елементів (рис. 10.3).

Склади розрізняються за видом складських будівель (по конструкції): відкриті площадки, напівзакриті (навіс) і закриті. Закриті є основним типом складських споруд, являючи собою відокремлену будівлю зі складськими приміщеннями.

У сучасному складському господарстві перевага віддається одноповерховим складам, а з урахуванням подорожчання вартості земельних ділянок і досягнень у галузі складської техніки — складам з висотною зоною зберігання.

Загальні витрати на висотний склад менші в кілька разів, чим витрати на склад з тим же обсягом, але з більше низькою висотою, що видно з порівняння капітальних й експлуатаційних витрат, наведених у табл. 10.1.

Рис. 10.3 – Схема систем складування

Таблиця 10.1 – Порівняння капітальних і експлуатаційних витрат

Питання для перевірки знань

1. Як співвідноситься склад з логістичним ланцюгом? (стор.129)

2. Яким принципом необхідно керуватися при створенні складської системи? (стор.129)

3. Яке основне призначення складу? (стор.129)

4. Що належить до основних функцій складу? (стор.129)

5. Як Ви розумієте створення виробничого й товарного асортиментів у відповідності з попитом? (стор.130)

6. Що таке унітізація? (стор.130)

7. Наведіть приклади послуг, які може надавати склад. (стор.131)

8. Які проблеми доводитися вирішувати для ефективного функціонування складу? (стор.131)

9. У яких випадках варто придбати склад, а в яких користуватися складами загального користування? (стор.131)

10. Від чого залежить територіальне розміщення складів та їхня кількість? (стор.131)

11. Як змінюються витрати на запаси від збільшення кількості складів? (стор.132)

12. Які витрати враховуються при визначенні місця розташування складу? (стор.132)

13. Назвіть підсистеми в системі складування. (стор.134)

14. Яким типам будівель віддається перевага в сучасному складському господарстві? (стор.133)

Тестові завдання

1. Яким основним принципом необхідно користуватися при створенні складської системи: (стор.129)

A) Лише індивідуальне рішення з обліком всіх факторів, що впливають, може зробити складську систему рентабельною.

Б) Розташовувати склади якнайближче до споживачів.

B) Рішення про розміщення окремих складів необхідно приймати на підставі витрат на транспортування.

2. Що не відноситься до основних функцій складу: (стор.129)

A) Перетворення виробничих асортиментів у споживчий у відповідності з попитом.

Б) Зручність здійснення вантажно-розвантажувальних робіт.

B) Надання послуг.

3. Що таке «унітізація»: (стор.130)

A) Система безперервного виробництва й постачання на базі створюваних товарних запасів.

Б) Об'єднання невеликих партій вантажів для декількох клієнтів, до повного завантаження транспортного засобу.

B) Створення необхідних асортиментів для виконання замовлень клієнтів.

4. Що не відноситься до проблем ефективного функціонування складу: (стор.131)

A) Розробка системи складування.

Б) Вибір місця розташування складу.

B) Розміри партій товарів, що поставляють, на склад.

5. Який фактор сприяє ухваленню рішення про користування власним складом: (стор.131)

A) Низький обсяг обороту фірми.

Б) Постійний попит.

B) Непостійний рівень продажів.

6. Чим визначається територіальне розміщення складів та їхня кількість: (стор.131)

A) Відносним розташуванням постачальників і покупців.

Б) Видом матеріального потоку.

B) Кількістю посередників.

7. Як впливає збільшення кількості складів на транспортні витрати: (стор.132)

A) Транспортні витрати збільшуються.

Б) Транспортні витрати зменшуються до певної кількості складів, а потім починають збільшуватися.

B) Транспортні витрати зменшуються.

8. Що є основним типом складських споруджень: (стор.133)

А) Відкриті площадки.

Б) Напівзакриті (навіс).

В) Закриті.

Презентація

Джерело: Горяїнов О.М. Теорія і практика дисципліни «Логістика» (для менеджерів): Навчальний посібник. - Харків: НТМТ, 2009. – С. 129-134, 326-327 (522с.)

Скачать книгу можно в категории - «Скачать файлы».

Прямая ссылка на страницу книги – «Скачать книгу»

Если ссылки не работают – обращайтесь email