Принципова інституціональна класифікація логістичних систем (2004, 416с., MET0031-06)

Розуміючи логістику як комплексне управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками в межах системи, актуально визначити ці межі. З позицій системного підходу логістична система може бути сформована на рівні будь-якої економічної системи, починаючи від економіки окремої держави чи групи держав і закінчуючи підприємством. Саме методом структуризації систем вищого порядку або методом агрегації систем нижчого порядку можна виділити той чи інший клас логістичної системи. Схематично класи логістичних систем за інституціональною ознакою можна зобразити в такий спосіб (табл. 2.2).

Таблиця 2.2 Принципова інституціональна класифікація логістичних систем

Інституціональна класифікація логістичних систем подана стосовно рівнів логістичної кооперації в аспектах вертикальної, горизонтальної, галузевої, функціональної тощо інтеграції.

Перший, найнижчий рівень логістичної інтеграції стосується мікрологістичних підсистем. Як стандартні для будь-якого підприємства чи організації розглядаються внутріорганізаційні логістичні підсистеми постачання (заготівлі), збуту (дистрибуції), а для виробничих — ще і логістична підсистема виробництва. В названих мікрологістичних підсистемах виключно вся діяльність підпорядкована або узгоджується із логістичною концепцією підприємства, хоч і окремі логістичні завдання можуть вирішуватися фрагментарно.

Другий рівень логістичної інтегрегації стосується мікрологістичних систем, до яких можна віднести такі об'єкти: виробничі, тобто промислові підприємства, підприємства сфери послуг, в т.ч. підприємства, що надають логістичні послуги (транспортні, експедиторські, складські, пакувальні тощо), а також військові організації, комунальні підприємства, неприбуткові організації, бюджетні організації та ін. В названих мікрологістичних системах здійснюється цілісне (системне) управління логістичними потоками і процесами в межах всієї системи.

Третій рівень логістичної інтегрегації охоплює сферу міжорганізаційної кооперації, до якої належить кооперація виробничих, дистрибуційних підприємств, кооперація логістичних підприємств або і перших, і других разом. Побудовані таким чином металогістичні системи локально або частково охоплюють логістичні ланцюги, інтегрують логістичні потоки суміжних підприємств чи логістичні процеси окремих підприємств з надання логістичних послуг. При цьому інтегратором логістичної діяльності, на відміну від попередніх перших двох рівнів, не обов'язково має бути інституціональний чинник, а, як правило, договір, контракт, регламент, інший механізм логістичної координації. Це повною мірою стосується і наступних рівнів логістичної інтегрегації.

Четвертий рівень логістичної інтегрегації грунтується на логістичній кооперації металогістичних систем і стосується передусім створення повного ланцюга поставок, тобто може реалізуватися і шляхом логістичної інтеграції всіх учасників логістичного процесу від місця походження сировини, матеріалів і до місця споживання включно. З певним допущенням до мезологістичних систем можна віднести регіональні системи транспортування вантажів, людей, системи регіонального забезпечення та регіональної безпеки, якщо можна локалізувати логістичні потоки і процеси в їх межах.

П'ятий рівень логістичної інтегрегації інтегрує логістичні потоки і процеси в масштабах всієї економіки країни. Класичними прикладами макрологістичних систем є національні транспортні системи, інформаційні системи, системи національної безпеки, системи стратегічних запасів, система оборони тощо. Функціонування макрологістичних систем залежить від наявності повноцінної національної транспортної, дистрибуційної, комунікаційної мережі.

В умовах глобалізації світової економіки, посилення європейської інтеграції актуальними стають процеси формування міжнародних макрологістичних систем, які будуються за горизонтальною чи вертикальною інтеграцією. Горизонтальна інтеграція притаманна міжнародним транспортним системам, інформаційним системам, системам безпеки і найповніше реалізована в країнах Європейського Союзу. Вертикальна інтеграція застосовується в концепції логістики глобальних фірм, насамперед при побудові системи дистрибуції товарів.

Джерело: Крикавський Є.В. Логістика. Основи теорії: Підручник — Львів: Національний університет "Львівська політехніка", "Інтелект-Захід", 2004. — С. 76-78 (416 с.)