ТПЛМ 1024 Інструменти формалізації і прийняття рішень в логістичних системах. О.М.Горяїнов (2009)

2.4 Інструменти формалізації і прийняття рішень в логістичних системах

(правила оптимізації логістичних рішень, АВС-аналіз, trade-off, формула Уілсона та інше)

До інструментарію логістики слід віднести прийоми та спеціальні методи прийняття оптимальних логістичних рішень стосовно об'єктів визначеної логістичної системи.

Умовами, що визначають існування оптимального логістичного рішення в межах певної системи, є такі (наявність хоча б однієї з нижчезгаданих):

1) складова логістичних витрат (принаймні одна), яка належить до категорії постійних, тобто незалежних від чинника, прийнятого за інструмент зміни параметрів логістичного рішення (чинника-регулятора);

2) конфлікт цілей (тобто складових витрат) в реалізації загальної цілі під час прийняття оптимального логістичного рішення, в тому числі наявність цільової дихотомії (дихотомія – розділ надвоє);

3) нерівномірність змісту і структури функціонування об'єкта логістичних рішень, тобто наявність нелінійної залежності між чинником-регулятором і результуючим параметром;

4) неоднозначність (неоднакова точність, правдоподібність) прогнозу очікуваного стану реалізації логістичного рішення.

Правила оптимізації логістичних рішень наступні:

1) як критерій будь-якого логістичного рішення доцільно, переважно, приймати мінімум загальних витрат (реальних, відносних, часових або інших) або максимум результату (дохідність, ефективність, рівень обслуговування), включаючи інтегровану оцінку;

2) будь-які оптимізаційні розрахунки не повинні залишати поза увагою істотні чинники впливу;

3) наявність на кожному етапі обмеженої кількості регулюючих чинників;

4) на кінцевому етапі прийняття логістичних рішень належить брати до уваги і позасистемні чинники, зокрема неекономічного характеру.

Класичними прикладами інструментарію логістики можна вважати:

1) метод встановлення економічної величини замовлення, відомий як "формула Уілсона". Аналогічний підхід може бути застосований до визначення оптимальної партії виробництва, оптимальної партії поставки, оптимальної величини готівки тощо;

2) метод дослідження кількісно-вартісних зв'язків (АВС-аналіз), що грунтується на "правилі Парето", відомий як інтегральна крива концентрації Лоренса. АВС-аналіз використовується у разі оптимізації систем управління запасами, формуванні товарної політики тощо;

3) метод дослідження кількісно-ймовірнісних зв'язків, відомий як ХYZ-аналіз, та його модифікація у поєднанні з АВС-аналізом. Використовується під час оптимізації спеціалізації виробництва, в управлінні запасами;

4) метод кластерного аналізу, побудований на засадах багатофакторного аналізу. Використовується для вибору постачальників, перевізників, інших учасників логістичних процесів;

5) методи оптимізації фізичного походження: метод центра ваги, метод гравітації, методи промислової динаміки тощо. Використовуються для: оптимізації дистрибуційної мережі (гравітаційне правило Рейлі), розміщення складів, виробництв, кількості рівнів складування ("правило квадратного кореня"), співвідношення між рівнями складування (принципи Форрестера);

6) метод повних витрат (повної вартості). Використовується в модифікаціях при виборі виробничих, транспортних, складських, інформаційних, маніпуляційних, пакувальних технологій. Придатний і в концепції "ланцюга вартості" за Портером;

7) метод формування зразків (еталонів) та похідні від нього. Відомий передусім як бенчмаркінг, використовується для розробки стандартів логіс-тичного обслуговування.

Нижче подано вибрані аспекти інтерпретації універсальних інструментів стосовно окремих сфер логістичної діяльності – табл. 2.3, рис. 2.10 – 2.13.

Таблиця 2.3 – ABC/XYZ аналіз запасів

Рис. 2.10 – Поділ запасів за критерієм АВС (правило Парето)

Рис. 2.11 – Крива концентрації Лоренца

Рис. 2.12 – Базові залежності "trade off" в управлінні запасами (ЕВЗ – економічна величина замовлення, В – страховий запас) ("trade off“ – коли одна складова витрат має тенденцію до пропорційного зростання, а інша складова – тенденцію до гіперболічного убування при збільшенні величини оптимізованого параметра)

Рис. 2.13 – Графічна інтерпретація розрахунку ЕОQ ((Еconomic Order Quantity), відомий як "формула Уілсона")

Питання для перевірки знань

38. Назвіть умови, що визначають існування оптимального логістичного рішення. (стор.39)

39. Назвіть правила оптимізації логістичного рішення. (стор.39)

40. Наведіть приклади інструментарію логістики. (стор.39)

41. Як Ви розумієте правило “Парето”? (стор.39)

42. Поясніть сутність АВС/XYZ аналізу запасів. (стор.40)

43. Поясніть сутність поняття “trade off”. (стор.42)

44. Як змінюються транспортні витрати при збільшенні складів? (стор.42)

45. Як змінюються транспортні витрати при збільшенні швидкості переміщення? (стор.42)

46. Поясність сутність економічної величини замовлення (ЕОQ). (стор.42)

47. Як змінюються витрати складання замовлення при збільшенні замовлення? (стор.42)

48. Як змінюються витрати утримання запасів при збільшенні замовлення? (стор.42)

Тестові завдання

19. Що не належить до умов, які визначають існування оптимального логістичного рішення: (стор.39)

A) Конфлікт цілей.

Б) Неоднозначність прогнозу очікуваного стану реалізації логістичного рішення.

B) Наявність позасистемних показників, зокрема неекономічного характеру.

20. Що не відноситься до правил оптимізації логістичних рішень: (стор.39)

A) Існування на кожному етапі обмеженого числа регульованих показників.

Б) Прийняття як критерій логістичного рішення мінімуму загальних витрат або максимуму результату.

B) Існування великої кількості логістичних витрат.

21. Що характеризує поняття «формула Уільсона»: (стор.39)

А) Метод знаходження центра ваги системи розподілу товарів.

Б) Метод визначення економічної величини замовлення.

В) Метод дослідження кількісно-вартісних зв'язків при оптимізації систем управління запасами.

22. Що характеризує поняття ”trade off”: (стор.42)

A) При аналізі витрат одна складова витрат має тенденцію до зростання, а інша - до зменшення при збільшенні значення параметра, що оптимізується.

Б) При аналізі витрат дві складові витрати мають тенденцію до зростання при збільшенні значення параметра, що оптимізується.

B) При аналізі витрат дві складові витрати мають тенденцію до зменшення при збільшенні значення параметра, що оптимізується.

Презентація

Джерело: Горяїнов О.М. Теорія і практика дисципліни «Логістика» (для менеджерів): Навчальний посібник. - Харків: НТМТ, 2009. – С. 38-42, 314-315 (522с.)

Скачать книгу можно в категории - «Скачать файлы».

Прямая ссылка на страницу книги – «Скачать книгу»

Если ссылки не работают – обращайтесь email