ТПЛМ 1072 Вибір постачальника і раціональні рішення у логістиці закупівель. О.М.Горяїнов (2009)

7.2 Вибір постачальника і раціональні рішення у логістиці закупівель

(критерії вибору постачальника, цінові котирування, алгоритм вибору постачальника, форвардна угода та інше)

Однією з основних у менеджменті закупівель МР є проблема вибору постачальника.

Важливість її пояснюється не тільки тим, що на сучасному ринку функціонує велика кількість постачальників однакових МР, але головним чином тим, що постачальник повинен бути надійним партнером товаровиробника в реалізації його логістичної стратегії.

Аналіз постачальників конкретного виду (асортиментів) МР та їхній наступний вибір повинен здійснюватися відповідно до певного набору критеріїв.

Ці критерії, а також їхнє ранжирування (пріоритет) повинні встановлюватися вищим менеджментом фірми-виробника, виходячи зі стратегічних і тактичних цілей бізнесу.

До найважливіших критеріїв вибору постачальника належать:

- якість МР і сервісу, що поставляються,

- надійність поставок,

- фінансові умови,

- можливості (здатності) задовольнити вимогу фірми-виробника,

- розташування (дислокація),

- супутній сервіс та ін.

Дані відносно характеристик зазначених критеріїв представлені в табл. 7.2.

Крім певних кількісних критеріїв оцінки постачальника існує велика група якісних показників, які відіграють важливу роль у процедурі вибору, але важко піддаються визначенню.

До таких показників належать імідж постачальника, відсутність негативних повідомлень про нього від партнерів по бізнесу або в засобах масової інформації, доброзичливість, здатність до контакту і тривалих партнерських стосунків і т.ін.

Негативна оцінка хоча б по одному з таких показників може викреслити постачальника зі списку можливих партнерів.

Таблиця 7.2 – Характеристика основних критеріїв вибору постачальника

Розстановка пріоритетів при виборі постачальника залежить від дуже великої кількості факторів. Узагальнено їх можна звести до трьох головних: ціна, якість, сервіс (надійність) поставок МР.

Фактор ціни як самих МР, так і витрат, пов'язаних з управлінням закупівлями, є переважним для більшості фірм, тому що прямо визначає прибуток.

Звичайно менеджер з закупівель користується чотирма базовими процедурами визначення цін МР потенційних постачальників:

1) цінами товарних бірж (для біржових товарів, таких як зернові, олійні культури, кольорові й чорні метали, нафта й нафтопродукти, неопрацьована деревина та ряд інших),

2) прайс-листами (публікуються спеціальними виданнями),

3) ціновими котируваннями,

4) переговорами прямо з постачальниками.

За кордоном менеджери з закупівель часто використають метод цінових котирувань як для стандартних, так і для спеціальних МР. Це особливо практикується для підтримки конкуренції серед постачальників і зниження цін.

Процес починається з того, що покупець посилає передбачуваним постачальникам «вимоги на квоти» (requests for quotes – RFQs). RFQs, що повертаються постачальниками містять дані про витрати на виготовлення окремих видів МР, на доставку та супутній сервіс і ціни постачальників. Порівнюючи отриману від різних постачальників інформацію у відповідь на RFQs, менеджер по закупівлях вибирає оптимального постачальника, що забезпечує найкращий варіант за ціною й сервісом.

Алгоритм вибору постачальника можна збільшено представити у вигляді блок-схеми (рис. 7.3).

Системі встановлених критеріїв може відповідати декілька постачальників. Тоді необхідно їх ранжирувати, використовуючи безпосередні контакти із представниками постачальників.

Ефективність логістичного менеджменту закупівель визначається найкращим використанням фінансових, матеріальних і інших видів ресурсів, що потребує розв’язання великої кількості оптимізаційних задач.

Одним з типових завдань є визначення обсягів закуповуваних МР і часу їхньої оплати. Для цього потрібно оцінити складові транспортних витрат, витрат на утримування запасів і визначитися з цінами закуповуваних МР. Тут можливі наступні основні стратегії:

- покупка МР до моменту їхнього безпосереднього споживання (відповідає ідеології JIT);

- покупка зазделегідь (форвардна угода);

- змішані стратегії оплати (оплати до моменту споживання і форвардної оплати МР, що закуповуються);

- стратегія усереднення ціни;

- стратегії цінових знижок.

Форвардна угода типова для операцій з форвардними контрактами на товарних біржах. Купуючи МР зазделегідь (з відстрочкою поставки), фірма прагне застрахувати себе від можливого підвищення цін на МР у майбутньому.

Типовою практикою західних фірм є застосування змішаних стратегій оплати, тобто оплати до моменту споживання й форвардної оплати МР, що закуповуються. Ця стратегія застосовується в тих випадках, коли модель ціни має явний сезонний характер. Тоді на етапах спаду ціни застосовують оплату за фактом поставки, а на етапах підйому - форвардну оплату.

Рис. 7.3 – Алгоритм вибору постачальника МР

Розглянемо приклад використання змішаної стратегії оплати.

Припустимо, що в результаті обробки ретроспективної інформації з цін закуповуваного виду МР установлений сезонний характер зміни ціни (табл. 7.3).

Прогнозовані вимоги в обсягах закуповуваних МР постійні і становлять 10000 одиниць на місяць протягом року. Перед логістичним менеджером стоїть завдання застосувати змішану стратегію закупівель для мінімізації загальної вартості річного обсягу закуповуваних МР. Оптимальна стратегія оплати представлена в табл. 7.4.

Таблиця 7.3 – Модель прогнозу ціни МР

Таблиця 7.4 – Змішана стратегія закупівель (приклад)

У прикладі витрати на підтримку запасів прийняті рівними 10 у. о. за одиницю МР.

Ситуація може бути іншою, наприклад, при урахуванні транспортних витрат, які в першому варіанті будуть вище.

Ще однією розповсюдженою ціновою стратегією закупівель є стратегія усереднення ціни.

Ця стратегія схожа на стратегію форвардних угод, однак тут не накладається обмежень на сезонні коливання цін, а передбачається, що ціни протягом року зростають випадково.

Згідно з цією стратегією закупівлі здійснюються з фіксованими інтервалами (наприклад, у квартал) за ціною середньої за інтервал. Усереднення здійснюється за рахунок кількості закуповуваних МР шляхом установлення бюджету закупівель за ціною першого місяця фіксованого інтервалу.

Небезпека цієї стратегії полягає у тому, що бюджет зафіксований, закуповуваної кількості МР може не вистачити для покриття потреби виробництва в певний інтервал часу.

Серед інших рішень з оптимізації процедури закупівель можна відзначити різні стратегії цінових знижок. Основа цих стратегій полягає в тому, що постачальники МР у більшості випадків пропонують знижки, якщо товар закуповується великими партіями.

Важливим компонентом управління закупівлями є встановлення так званих трансакційних взаємин між постачальниками й споживачами МР, тобто:

1) оформлення контрактів,

2) проведення тендерів, аукціонів,

3) питання нормативно-правового характеру і т.ін.

Крім зазначених оптимізаційних підходів при управлінні закупівлями є велика кількість завдань, пов'язаних з мінімізацією транспортних витрат, визначенням оптимальних постачальників за критерієм дислокації і т.ін.

Питання для перевірки знань

11. Яка проблема в менеджменті закупівель є основною? Чим це можна пояснити? (стор.98)

12. Назвіть найбільш важливі критерії вибору постачальника. (стор.98)

13. Дайте коротку характеристику критерію вибору постачальника «можливості задовольнити вимоги фірми-виробника». (стор.99)

14. Назвіть якісні показники, які використаються при виборі постачальника. (стор.98)

15. Назвіть базові процедури визначення ціни на матеріальні ресурси. (стор.99)

16. Дайте характеристику методу цінових котирувань. (стор.100)

17. Які існують стратегії при визначенні обсягів закуповуваних МР і часу їхньої оплати? (стор.100)

18. Що таке форвардна угода? (стор.100)

19. Поясніть принцип змішаної стратегії оплати. (стор.100)

20. Що розуміємо під трансакційними відносинами між постачальниками й споживачами МР? (стор.103)

Тестові завдання

5. Що не відноситься до найважливіших критеріїв вибору постачальника: (стор.98)

A) Розташування (дислокація).

Б) Супутній сервіс.

B) Доброзичливість.

6. Що не відноситься до якісних критеріїв оцінки постачальника: (стор.98)

A) Фінансові умови.

Б) Здатність до контакту і тривалих партнерських відносин.

B) Відсутність негативних повідомлень.

7. Виберіть те, що щонайкраще характеризує «цінові котирування» при управлінні закупівлями: (стор.100)

A) Використається для аналізу прайс-листів постачальників.

Б) Використається для визначення ціни на торговельній біржі.

B) Використається для підтримки конкуренції між постачальниками.

8. Що не відноситься до основних стратегій закупівель: (стор.100)

A) Покупка до моменту споживання.

Б) Стратегія осереднення ціни.

B) Стратегія найменших транспортних витрат.

9. Що таке форвардна угода: (стор.100)

A) Покупка матеріальних ресурсів до моменту їхнього безпосереднього споживання.

Б) Покупка матеріальних ресурсів заздалегідь.

B) Покупка матеріальних ресурсів, заснована на системі знижок.

10. Що не відноситься до трансакційних взаємин між постачальниками й споживачами: (стор.103)

A) Складання бази даних про постачальників.

Б) Оформлення контрактів.

B) Проведення тендерів, аукціонів.

Презентація

Джерело: Горяїнов О.М. Теорія і практика дисципліни «Логістика» (для менеджерів): Навчальний посібник. - Харків: НТМТ, 2009. – С. 98-103, 321-322 (522с.)

Скачать книгу можно в категории - «Скачать файлы».

Прямая ссылка на страницу книги – «Скачать книгу»

Если ссылки не работают – обращайтесь email