ТПЛМ 1092 Фізичний розподіл. О.М.Горяїнов (2009)

9.2 Фізичний розподіл

(компанії фізичного розподілу, центр консолідації, обліково-договірна одиниця, “палетизація”, “контейнеризація”, «золоті» правила логістики у фізичному розподілі та інше)

Усі операції, пов'язані з перетворенням безпосередньо матеріального потоку в ЛЛС дистрибутивної мережі, становлять ключову логістичну активність — фізичний розподіл.

До цих операцій (елементарним активностям) належать:

1) навантаження,

2) розвантаження,

3) затарування,

4) перевезення,

5) експедирування,

6) зберігання,

7) сортування,

8) комплектація,

9) консолідація і т.д.

Елементарні активності поєднуються в комплексні:

1) транспортування,

2) складування,

3) захисне впакування,

4) вантажопереробку,

5) управління запасами та інші.

Широко відомі у світовому бізнесі великі транспортно-експедиторські і логістичні фірми такі як «ASG АВ» й «Bilspedition» (Швеція), «Ryder», «Federal Express», «Leasnay», «American Express» (США), «Welchelt» (Німеччина), «TNT» (Данія/Голландія), «Sped-Bertraud Faure», «Carlberson» (Франція), які мають найбільші вантажні термінали й термінальні комплекси, здійснюючи інтеграцію приголомшливої частини логістичних активностей у фізичному розподілі, ефективно обслуговуючи потреби збуту ГП сотень виробників.

Фірми, що здійснюють подібне комплексне обслуговування виробників або власників продукції, називають логістичними фірмами або компаніями фізичного розподілу (КФР).

Особливістю діяльності КФР є те, що вони звичайно обслуговують або певну територію (зону, регіон, область і т.д.), або транспортні коридори (наприклад, в інтермодальних перевезеннях), або певну групу клієнтів.

Звичайно КФР працюють із декількома видами товарів або декількома товарними складами по матеріальним потокам.

Коли продукт досягає кінцевої точки в ланцюзі внутрівиробничої логістики, тобто є придатним для фізичного розподілу в дистрибутивній мережі і кінцевому споживанні, із цього моменту продукт буде проходити через так звані центри консолідації.

Центр консолідації може бути визначений як центр, товари якого згруповані або розділені на частини, або в якому виконуються операції як групування, так і розділення.

Прикладами консолідації є сортувальні станції в залізничних перевезеннях і вантажні термінали - в автомобільних.

Протягом усієї логістичної мережі повинна бути забезпечена зв’язність і безперервність матеріального потоку незалежно від одиниць виміру продукту або транспортних одиниць, що беруть участь у переміщенні.

Будь-яка одиниця логістичного потоку є результатом погоджень і визначень у відповідних ЛЛС. У західній літературі з логістики вони мають назву «transaction units» – обліково-договірні одиниці (ОДО).

Як тільки така одиниця визначена, вона буде мати постачальницько-збутові характеристики, досить довго закріплені, щоб полегшити логістичні операції фізичного розподілу, які повторюються. Ці характеристики численні й різні:

1) вага брутто,

2) вага нетто,

3) висота, ширина, довжина,

4) міцність на стискання,

5) кліматична стійкість,

6) вага тари,

7) корисне навантаження,

8) висота вантажу,

9) обсяг вантажу;

10) різні способи захисту,

11) швидкість транспортування,

12) взаємозалежність або незалежність одиниць виміру продукції і транспортних одиниць при будь-якому способі транспортування,

13) придатність одиниці для будь-яких способів навантаження, розвантаження і зберігання і т.ін.

Різноманітність характеристик викликає необхідність постійного узгодження (гармонізації) між ними в логістичних каналах просування не тільки одного товару, але всіх товарів разом на певних ринках і у комерційних товаропровідних структурах.

Продуктивна гармонізація означає не тільки домовленість (угоду) про характеристики, але й більшою мірою раціоналізацію й стандартизацію ОДО у всіх логістичних активностях. Стандартизація призводить до економії за рахунок ефекту масштабу в логістиці.

Продуктова гармонізація повинна бути знайдена між різними ОДО, наприклад, пакування, продажу, кінцевого споживання, вантажних одиниць фізичного переміщення (палетів, контейнерів), вантажних і транспортних документів, інформаційних характеристик і т.ін.

Застосування палетів (піддонів) для перевезень ГП з'явилося першою неповоротною тенденцією, що змінила у світовому бізнесі всі процеси фізичного розподілу, отримавши назву «палетизація».

Друга необоротна тенденція, що докорінно змінила логістику, викликана застосуванням контейнерів у фізичному розподілі – «контейнеризація».

Продуктова гармонізація повинна бути знайдена також між ієрархічною градацією ОДО продукції й ієрархічною градацією транспортних ОДО для всіх видів транспорту (див. схему рис. 9.6).

Рис. 9.6 – Класифікація ОДО в логістиці

«Золоті» правила логістики у фізичному розподілі.

Правило 1

Для найбільш ефективного задоволення споживачів дистрибутивний логістичний ланцюг повинен проникати якнайглибше до точок кінцевого збуту, використовуватися частіше і здійснювати транспортування за можливістю на найбільшу відстань шляхом використання вантажних одиниць продукції й вантажних транспортних одиниць, що забезпечують отримання якнайбільших місткостей.

Правило 2

Для найбільш ефективного розв’язання завдання фізичного розподілу в логістичному ланцюзі необхідно використати мінімальну кількість ОДО виміру продукції і мінімальну кількість ОДО транспорту, незалежно від їхніх місткостей.

Правило 3

Якщо не можна уникнути створення стаціонарного складу, він повинен розташовуватися на логістичному ланцюзі в центрі консолідації, що розміщується за можливістю ближче до кінцевих торговельних точок, якщо це стосується фізичного розподілу в плані транспортування, і в центрі консолідації, розташованому якнайближче до вихідного виробничого процесу, якщо це стосується сортування.

Наявність у дистрибутивній мережі фірми великої кількості посередників у значній мірі ускладнює прийняття ефективних рішень для логістичного менеджменту. Основні труднощі полягають в узгодженні локальних цілей і завдань функціональних груп посередників з маркетинговими і логістичної глобальними (стратегічними) цілями фірми.

При синтезі ЛС «виробник – система дистрибуції – споживач» важливу роль відіграють два моменти:

1) співвідношення рівня сервісу дистрибуції і логістичних витрат;

2) кількість і цілі логістичних посередників у дистрибутивній мережі.

Скорочення часу доставки товарів споживачам у деякій локальній території вимагає значного збільшення кількості складів у дистрибутивній мережі. Скорочення часу доставки ГП у два рази вимагає майже п'ятикратного збільшення кількості складів. З іншого боку зростання числа складів різко збільшує логістичні витрати (рис. 9.7).

Необхідне досягнення певного компромісу між рівнем сервісу дистрибуції і величиною логістичних витрат за рахунок оптимізації організаційної структури, транспортування й управління запасами товарів у дистрибутивній мережі.

Якщо скористатися таким показником сервісу як імовірність задоволення замовлення покупця зі складу (при фіксованому часі доставки), і прийняти при ймовірності 95% рівень запасу за одиницю, то для поліпшення рівня сервісу до 98%, необхідно збільшити рівень запасів у складській системі вдвічі, а логістичні витрати при цьому зростуть майже на 20%.

Рис. 9.7 – Графіки зміни рівнів запасів і витрат залежно від кількості складів

Комплекс задач з координації й оптимізації функціонування системи дистрибуції, що розв'язується персоналом логістичного менеджменту:

1) координація роботи логістичних посередників;

2) створення інтегрованих з виробником ГП дистрибутивних каналів і мереж, що дозволяють мінімізувати логістичні витрати при забезпеченні необхідної якості логістичного сервісу в дистрибуції;

3) оптимізація планування, контролю й регулювання рівнів запасів ГП у дистрибутивній мережі;

4) оптимізація організаційної структури і кількості ЛЛС у дистрибуції;

5) оптимізація параметрів фізичного розподілу матеріальних потоків у дистрибутивних каналах.

На рис. 9.8 наведена схема впливу факторів макро- і мікроекономічного зовнішнього середовища на проектовану дистрибутивну систему.

Рис. 9.8 – Схема урахування найважливіших факторів при проектуванні дистрибутивних систем

Питання для перевірки знань

17. Назвіть логістичні операції, які виконуються при фізичному розподілі. (стор.122)

18. Назвіть логістичні функції (комплексні активності), які виконуються при фізичному розподілі. (стор.122)

19. Що розуміється під компаніями фізичного розподілу? Які особливості їхньої діяльності? (стор.122)

20. Що таке центри консолідації? Наведіть приклади. (стор.122)

21. Що таке обліково-договірні одиниці (ОДО)? (стор.123)

22. Наведіть приклади постачальницько-збутових характеристик ОДО. (стор.123)

23. Як Ви розумієте «продуктова гармонізація»? (стор.123)

24. Як Ви розумієте поняття «палетизація», «контейнерізація»? (стор.124)

25. Які існують види класифікацій ОДО в логістиці? (стор.124)

26. Як класифікуються ОДО по ознаці «складування і вантажопереробка»? (стор.124)

27. Назвіть «золоті» правила логістики у фізичному розподілі. (стор.124)

28. Що відіграє важливу роль при синтезі ЛС «виробник – система дистрибуції – споживач» ? (стор.125)

29. Як впливає скорочення часу доставки продукції на кількість складів? (стор.125)

30. За рахунок чого можливий компроміс між рівнем сервісу дистрибуції і величиною логістичних витрат? (стор.125)

Тестові завдання

9. Що такий фізичний розподіл: (стор.121)

A) Операції, пов'язані з перетворенням матеріального потоку в ланках логістичної системи дистрибутивної мережі.

Б) Операції, пов'язані з переміщення товарів від виробника до споживачів.

B) Операції, спрямовані на зміну напрямків рухи товарів з метою скорочення загальних витрат на доставку.

10. Що відноситься до операцій, які виконуються при фізичному розподілі: (стор.122)

A) Затарювання.

Б) Захисне пакування.

B) Вантажопереробка.

11. Що таке центр консолідації: (стор.122)

A) Центр, у якому виконуються операції групування й поділу товарів. Б) Центр, у якому виконуються операції групування товарів.

B) Центр, у якому виконуються роботи перегруповування товарів.

12. Що таке обліково-договірна одиниця: (стор.123)

A) Фізична одиниця, що відповідає умовам зберігання на складі.

Б) Одиниця логістичного потоку.

B) Обговорена договором, величина покупки товарів учасниками логістичної системи.

13. Що таке «палетизація»: (стор.124)

A) Застосування контейнерів для перевезень готової продукції.

Б) Застосування піддонів для перевезень готової продукції.

B) Процес пакетних перевезень вантажів при фізичному розподілі.

14. Що не відноситься до «золотих» правил логістики у фізичному розподілі: (стор.124)

A) Здійснювати транспортування на можливо більшу відстань.

Б) Використовувати мінімальну кількість обліково-договірних одиниць.

B) Стаціонарний склад (центр консолідації) повинен розташовуватися можливо ближче до кінцевих торговельних точок, якщо це стосується сортування.

15. Що не відіграє важливу роль при синтезі логістичної системи «виробник - система дистрибьюції - споживач»: (стор.125)

A) Кількість посередників, зайнятих у фізичному розподілі.

Б) Співвідношення рівня сервісу дистрибуції й логістичних витрат.

B) Кількість і цілі логістичних посередників у дистрибутивній мережі.

16. Як впливає скорочення часу доставки товарів споживачам на число складів у дистрибутивній мережі: (стор.125)

A) Кількість складів збільшується.

Б) Кількість складів зменшується.

B) Кількість складів може збільшуватися й зменшуватися.

17. Що не є засобом досягнення певного компромісу між рівнем сервісу дистрибуції й величиною логістичних витрат: (стор.125)

A) Оптимізація транспортування.

Б) Оптимізація керування запасами товарів.

B) Оптимізація цін і знижок.

Презентація

Джерело: Горяїнов О.М. Теорія і практика дисципліни «Логістика» (для менеджерів): Навчальний посібник. - Харків: НТМТ, 2009. – С. 121-126, 324-325 (522с.)

Скачать книгу можно в категории - «Скачать файлы».

Прямая ссылка на страницу книги – «Скачать книгу»

Если ссылки не работают – обращайтесь email