Через пробки Київ щорічно втрачає 8 мільярдів доларів

Однією з найбільш резонансних проблем у столиці є «тягучки» на дорогах, в народі - «пробки». Статистика свідчить, що за день їх накопичується від 50 до 80. Вирішити це через локальні регулювання або інші не глобальні заходи - неможливо.

Це можливо тільки через розвантаження центру, платний проїзд та серйозні капітальні вкладення в розвиток дорожньої інфраструктури. Останні можуть коштувати платникам до 10 мільярдів доларів плюс корупційний податок.

Вцілому, Київ розбудовувався без усвідомлення можливих темпів росту кількості авто, яких вже на сьогодні близько 1,5 мільйона. Це при тому, що на дороги припадає 2% території міста. Наприклад, у Лондоні - 18%, а у Москві близько 10%. Інша проблема – територіальна конституція міста: спальні райони з одного боку, діловий центр столиці – з іншого. Нові мости та розв’язки можуть цілком вирішити цю катастрофу для простого киянина. Як відомо, ці проекти не реалізуються через брак коштів. Проте усім нам відомо, що для фінансування цих ініціатив необхідно пошукати ресурси у попередніх керманичів міста. Про це я писав у своєму попередньому блозі під назвою «Котлета по-київськи».

Розрахунки експертів свідчать, якщо автомобіль простояв у пробці годину – втрати ВВП складуть 5 доларів. За підрахунками Національного транспортного університету ми стоїмо у тягучці 45 днів у році. В результаті 8 мільярдів доларів втрат. Ретроспектива київських розмов влади про вирішення цієї проблеми дуже схожа на передвиборчі обіцянки. 2000 рік – Програма розвитку міського пасажирського транспорту; 2002 рік – Основи транспортної політики; 2005 рік – Комплексна схема розвитку транспорту міста Києва; далі – програма «В європейський Київ на європейському транспорті», далі – створення «Інформаційної системи управління транспортом» і так далі. Виїжджаючи у місто зранку та увечері щодня стаємо свідками того, як працюють програми.

У світі накопичено величезний досвід та безліч модулів вирішення цієї проблеми: від будівництва багатоповерхових доріг до розумного розміщення нових, подолання асиметрій у плануванні великих міст, генерації нових видів громадського транспорту, запровадження плати за користування окремими шляхами. В окремих великих європейських та американських містах ці питання вирішені ще 20 років тому.

На мою думку, головний затор столиці та країни вже триває ці ж 20 років. Місця заторів? ВРУ, АП, КМУ! Ця «пробка» коштує державі трильйони доларів і, можливо, цілого майбутнього України. Парадоксом є той факт, що ті, хто потрапили до неї, відчувають там себе надзвичайно комфортно.

У наступному блозі я запропоную аналіз шляхів вирішення цієї проблеми через використання досвіду успішних країн та співставлю з сьогоднішніми ініціативами влади.

Джерело: http://lb.ua/