ТПЛМ Практичне заняття 5 Планування потреби в матеріалах. О.М.Горяїнов (2009)

По материалам: Горяїнов О.М. Теорія і практика дисципліни «Логістика» (для менеджерів): Навчальний посібник. - Харків: НТМТ, 2009. - 522с.

Скачать книгу можно в категории «Скачать файлы».

Практичне заняття № 5

ПЛАНУВАННЯ ПОТРЕБИ В МАТЕРІАЛАХ

Мета заняття - придбати практичні навички планування потреби в матеріалах.

Короткі теоретичні відомості

Методи використання залежного попиту в промисловій сфері (на виробництві), називають плануванням потреби в матеріалах, деталях і вузлах (MRP). Наприклад розглянемо автовиробника. Ринковий попит на автомобільні покришки й радіатори залежить від виробництва автомобілів. Чотири покришки і один радіатор ідуть на кожен виготовлений автомобіль. Попит на ті або інші вироби залежний, коли зв'язки між виробами можуть бути визначені. Тому, якщо менеджер може спрогнозувати попит на кінцевий продукт, то кількість всіх потреб компонентів цього продукту може бути підрахована, тому що всі компоненти є залежними від кінцевого продукту.

Деталі, які повинні бути зроблені, часто специфікують за допомогою відомості складу виробу. Відомості складу виробу (a bill of material, BOM) являють собою перелік певних кількостей компонентів, інгредієнтів і матеріалів, необхідних, щоб зробити виріб. Специфікація інгредієнтів домашньої кухні, їхня кількість, повний набір конструкторських креслень для виробництва аероплана, в усіх випадках представляють відомості складу виробу (хоча зміст і призначення їх різні).

Креслення й відомість складу виробу існують для цілого виробу, такого як олівець, вантажівка або «Боинг-757». Відповідно, креслення й відомості складу виробів створюються для кожного важливого компонента і складальної одиниці. Для кожної складової частини й складальної одиниці є креслення, в якому є специфікація їхніх складених елементів. У свою чергу, складені елементи або складальні одиниці теж специфікуються аналогічним чином аж до окремого болта, гайки, кілограма фарби, буклету, інструкцій і т.п.

Індивідуальні креслення описують не тільки їхні фізичні розміри, але й спеціальні процеси, а також вихідний матеріал, з якого зроблена кожна деталь. Елементи вище кожного рівня називаються батьками; елементи нижче кожного рівня - компонентами, або дітьми.

Відомість складу виробу визначає структуру виробу.

Завдання

Попит на виріб А становить 50 од. Побудувати план потреби в матеріалах для виробництва виробів А.

Вихідні дані.

Кожна одиниця А складається з компонентів В, С, D, Е, F й G (рис. 5.1). На рис. 5.1 (i - остання цифра студентського квитка (або залікової книжки); j - передостання цифра студентського квитка (або залікової книжки)). Дані про час виготовлення компонентів вироби А представлені в табл. 5.1. (варіант визначається по останній цифрі студентського квитка (або залікової книжки)).

Рис. 5.1 - Структурна схема виробу А

Таблиця 5.1 - Час виготовлення продукту А

Число в круглих дужках (рис.5.1) вказує, яка кількість штук цієї окремої одиниці необхідна, щоб виготовити одиницю, що іде відразу ж вище неї.

Етапи виконання завдання

1. Визначити потрібну кількість компонентів.

2. Визначити тимчасову структуру виробу А і побудувати план потреби в матеріалах.

Методичні рекомендації до виконання роботи

1. Структура виробу А має чотири рівні: 0, 1, 2 й 3. Є чотири батьки: А, В, С і F. Кожна одиниця-батько має принаймні один рівень нижче неї. Одиниці В, С, D, Е, F й G є компонентами, тому що кожна одиниця має принаймні один рівень над нею. У цій структурі В, С і F є й батьками, і компонентами.

Маючи розгорнуту структуру продукту, визначається кількість штук   кожної одиниці, що вимагається для задоволення потреби.

Приклад визначення кількості компонентів продукції А представлено в табл. 5.2 (для варіанта i=0, j=0).

Таблиця 5.2 - Кількість компонентів продукції А

2. Коли дані складу виробу А представлені всебічно графічно (рис. 5.1) і на графіку проставлено час виготовлення окремих деталей і вузлів (час нанесено на горизонтальні осі), тоді утвориться тимчасова структура товару (або, у вітчизняній термінології, - це цикловий графік виготовлення виробу). Приклад тимчасової структури представлений на рис. 5.2 (для варіанта i=0, j=0).

Повний план потреби матеріалів складають на підставі інформації про кількість компонентів і про тимчасову структуру товару. Приклад плану представлено в табл. 5.3.

Інтерпретація повного плану потреби матеріалів наступна: якщо ви хочете одержати 50 штук виробу А на восьмому тижні, ви повинні почати вузлову зборку виробу А на початку сьомого тижня. Звідси вам необхідно мати до сьомого тижня 100 штук виробів В і 150 штук С. Ці два елементи вимагають два й один тижні відповідно на їхнє виготовлення. Виробництво виробу В повинно бути почато на п'ятому тижні, а виробництво С повинно бути почато на шостому тижні (час виготовлення віднімають від дати потреби в цих елементах). Працюючи у зворотному напрямку, ми можемо представити інші компоненти для всіх інших елементів. План потреби матеріалів графічно показує, коли виробництво кожного елемента повинно бути почато для того, щоб мати 50 штук виробів А, виготовленими на восьмому тижні.

Рис. 5.2 - Тимчасова структура товару

Таблиця 5.3 - Повний план чистої потреби в матеріалах для виробництва 50 виробів А

Питання для перевірки знань:

1. Що таке планування потреби в матеріалах, деталях і вузлах (MRP)?

2. Приведіть приклади залежного попиту.

3. Що таке відомості складу виробу?

4. Приведіть приклади відомості складу виробу.

5. Як вплине збільшення часу виготовлення компонента В на один тиждень на загальний час виготовлення продукції А?

6. Як вплине зменшення часу виготовлення компонента F на один тиждень на загальний час виготовлення продукції А?